Способи визначення місця для буріння свердловини під воду на ділянці: як дізнатися

Отримавши у спадок дачу або придбавши заміський будинок, власники починають замислюватися, як дізнатися, де бурити свердловину під воду на ділянці, що потрібна для побутових цілей, для поливу фруктових дерев, зрошування городу. Більшість способів, за допомогою яких визначають місце розташування водоносного горизонту, не вимагають спеціального обладнання й використовуються самостійно власниками ділянки. Аби купити насос Водолій, що подає воду на поверхню, працює економічно, приваблює якістю та довговічністю.

Зміст:

1. Види підземної води
2. Способи визначення місця для буріння
3. Аналіз природних ознак
4. Використання силікагелю
5. Металева рамка та барометр
6. Проходка свердловини

Види підземної води

Через неправильне визначення місця для свердловини можна залишитися без питної води, яку шкідливі домішки роблять непридатною для споживання, або отримувати технічну у недостатній кількості.

При накопиченні атмосферних опадів на глибині від 2 до 5 м утворюється верховодка, рівень вологи збільшується під час дощів, знижується у посушливий період.

Залягає під товщею порід до 40 м від поверхні землі ґрунтова вода, що пробиваючись у вигляді джерела, очищується, стає смачною та придатною для пиття.

Містить мінеральні солі, виходить через тріщини, що утворюються у скельному вапняку на глибіні понад 40 м, якісна артезіанська вода.

Способи визначення місця для буріння

Оглянувши прилеглі до ділянки свердловини сусідів, зображають їх місця на папері та з’єднують між собою однією лінією, проходження через яку є приблизним місцем для буріння, проте так трапляється не завжди. Для пошуку води спостерігають за природою та використовують:

• кімнатний барометр;
• біолокаційну рамку;
• сухий силікагель;
• попереднє буріння.

Порівнюючи результати отримані за допомогою різних методів, вдається досить точно визначити місце, де залягає вода. При самостійному виготовленні свердловини використовують оснащений для подовження додатковими елементами садовий бур.

Аналіз природних ознак

Спостерігаючи за кольором та станом рослин знаходять місце, де залягає вода. Там де горизонти підходять близько до поверхні, вільха, дика смородина утворюють зарості, але яблуні та вишні довго приживаються, хворіють, погано розвиваються. Ростуть на ділянках, розташованих біля підземної води, мають яскраво-зелене забарвлення кропива, осока, щавель.

Руді мурашки, кроти не селяться у вологій місцині, проте мошки збираються у великій кількості та в’ються.

На ділянці, де вранці з’являється туман, утворюються хмаринки, під товщею землі має бути джерело. Водоносні шари частіше знаходять у западині, ніж на височині.

Використання силікагелю

Вдосконалюючи старий метод, за допомогою якого визначали присутність ґрунтової води, у скляну банку насипають гарно висушений силікагель.

Посуд, наповнений зернистим сорбентом, обертають матерією та закопують на глибину від 50 см до метра. Наступної доби горщик дістають із землі і так само роблять ще кілька разів, а потім переходять до іншого місця й повторюють процедуру. Там, де гель ввібрав найбільше вологи, пробурюють свердловину.

Металева рамка та барометр

Для пошуку водоносного шару використовують давній метод біолокації, який полягає у здатності рамок, виготовлених з дроту, рухатися під впливом окремих чинників. Півметрові відрізки згинають під кутом 90ۜ°, довжина держаку має становити 15 см, плеча до 30.

Тримаючи руки зігнутими під прямим кутом, рамку беруть за ручки з дерева, які надягають на кінці дроту, й повільно йдуть по ділянці, спостерігаючи за її обертанням. Від місця де, дроти схрестяться між собою, потрібно продовжувати йди перпендикулярно до початкової лінії. У перетині знайдених точок має бути вода.

До пошуку місці джерела радять вдаватися в наступні проміжки часу:

• 5–6;
• 16–17;
• 20–21.

За допомогою барометра розраховують глибину, на якій залягає вода. Встановлюючи прилад у місці запланованого буріння та біля поверхні найближчого природного джерела, вимірюють тиск, перепад котрого становить 0,1 мм рт. ст. на 1 м відстані. За різницею показників визначають глибину, де знаходиться водоносний шар.

Проходка свердловини

Послуги з розвідувального буріння, які надаються фахівцями, коштують чимало, але застосовуючи шнек, що комплектується набірними штангами, буровою голівкою, власник виконує роботу самостійно. В яму глибиною до 80 см, яку викопують на ділянці:

1. Занурюють гвинтовий інструмент й обертають, намагаючись заглиблювати голівку.
2. Коли стрижень зайде у землю до 2 м, підіймають на поверхню розпушений ґрунт й витягують бур.
3. При досягненні значної глибини, шнек нарощують набірною штангою та продовжують буріння, одночасно з обертанням під впливом відцентрованої сили обсаджуються стінки свердловини.

Робота виконується, доки стрижень не дістане водоносного шару. Шнековий спосіб використовується на пластичних та пухких ґрунтах, якщо рівень залягання горизонту не глибше 50 м.